Історична спадщина та розвиток Крюківського району

Земля наша - унікальний історичний центр української культури, з далекого минулого літопис Кременчука зберігає інформацію про життя старого Крюкова, колиски чумацького краю.

У 18 сторіччі за Крюковим закріпився титул чумацької столиці. Центральна вулиця носила назву Херсонська і брала початок від Соляної площі перед наплавним мостом через Дніпро на Кременчук. Ця площа була початком і кінцем Чумацького шляху, саме тут починали свій довгий шлях на південь чумаки за сіллю, сюди вони і повертались з дорогоцінним, по тим далеким міркам, вантажем. Згодом вулицю перейменували на Карла Лібхента, а в 1996 році назвали на честь Івана Митрофановича Приходька.

До наших днів зберігаються в районі пам'ятки старовини - церков Успенія Божої Матері в Крюкові. А поряд - Крюківське кладовище, найстаріше в місті, лише тут вціліли декілька старих поховань кінця XIX початку XX сторіччя. Сюди ж, до братської могили, з років Великої Вітчизняної війни приходять покоління кременчужан і крюків'ян на мітинг - вклонитись безсмертному подвигу переможців.

В Крюкові біля мосту зустрічає гостей пам'ятник матросам-революціонерам Дніпровської флотилії. Флотилія приймала активну участь в боях проти диніківців та багаточисленних банд. У вересні 1920 року в тяжкій битві матроси не дали можливість переправи на лівий берег Дніпра та приєднатись з махнівцями великому загону бандитів. В пам'ять про героїчних моряків в 1940 році і встановили цей пам'ятник.

В роки Великої Вітчизняної війни місто поливала огнем німецька авіація та інтенсивно обстрілювала артилерія. Все було перетворено на руїни, вцілили лише декілька будинків. В одному із повітряних боїв над Деївським лісом був збитий наш льотчик Виноградов Микола Георгійович. Місцеві жителі поховали героя тут же, поруч з уламками літака. Через багато років, у 2009, пошуковець Анатолій Бишенко разом з міською та районною владою провели велику пошукову роботу та встановили героїчну історію радянського льотчика. Зараз до оновленого пам'ятника приходять вклонитись та покласти квіти молоді крюків'яни.

Ще один пам'ятник - Обеліск на Гострій Могилі, встановлений на місці, де у роки Великої Вітчизняної прийняли нерівний бій воїни-ополченці Кременчуцької дивізії. Ополченці стримували передові сили 1-ї танкової групи німців, даючи можливість переправитись через Дніпро захисникам міста та організувати оборону на лівому березі.

На двох берегах Дніпра Крюківського району пам'ять про героїчні події, видатних людей увіковічена в 69 меморіалах, обелісках та пам’ятниках.

Цікава історія у Крюківського мосту. Будівництву мосту через Дніпро наше місто завдячує Харківсько - Миколаївській залізниці. В 1870 році залізнична колія підійшла до міста з двох сторін: Харків-Кременчук, Єлизаветград - Крюків. Переправа через Дніпро в подальшому зробила Кременчук містом стратегічного значення, адже найближчі мостові переходи були лише в Черкасах та Дніпропетровську. В громадянську, а потім і в Велику Вітчизняну війну на міст були направлені головні стріли воєнних ударів. Під час останньої він був зруйнований та відновлений вже в 1949 році.

Сучасний Кременчук на лівобережжі зустрічає гостей повністю реставрованим Центральним залізничним вокзалом, а на правобережжі, на привокзальній площі - височіє фасад нової будівлі вокзалу Крюкова на Дніпрі, в минулому XIX сторіччі - першого медичного закладу Крюкова.

Оригінальна за своєю архітектурою будівля палацу культури імені Івана Федоровича Котлова. Це єдина в Кременчуці споруда, збудована як з середини так і зовні в українському стилі. Допомагали збудувати клуб після робочих змін всі працівники, на той час Крюківського вагоноремонтного заводу.

З Крюковом пов'язані роки навчання відомого педагога та письменника Антона Семеновича Макаренка. Експозиція музею, колишнього його будинку, нараховує більше 1200 експонатів, збережені багато речей письменника та його родини, його особиста бібліотека, фотографії, побут того часу. Розташований будинок-музей на колишній Катеринославській вулиці, нині вулиці Макаренка, поблизу Успенської церкви.

На лівобережжі Крюківського району історичні пам'ятки гармонійно переплелись з сучасними будівлями, вже давно височіють та постійно оновлюються і будуються нові красиві торгові, учбові заклади та будинки.

Цікавий за своєю архітектурою і палац культури заводу Кредмаш. Його особливість у оригінальному прикрашенні - фасад будівлі оздоблений гарним мозаїчним панно, поряд для відпочинку людей в цьому ж стилі біля адмінбудинку заводу збудовано фонтан. Гордістю палацу культури є його художні самодіяльні колективи, вони неодноразові переможці та призери вітчизняних та міжнародних змагань, їх творчість є гарною окрасою святкових і урочистих заходів.

Про пам'ятки культури та історію міста і району майстрами пера написана не одна книга, в його соціально-культурний розвиток вкладено розум та праця багатьох людей.


Історичний розвиток Крюківського району

Історію району можна розподілити на декілька етапів, які пов'язані зі змінами, що проходили на державному рівні. Розпад Радянського Союзу, перехід економіки України на ринкові відносини, фінансово-економічна криза першої половини 90-х років не могли не позначитися на діяльності району. Але, незважаючи на труднощі, Крюківський район активно розвивався.

Саме середина 70-х років XX сторіччя стала для нього епохальною. Єдиний народногосподарський комплекс вимагав уміння по-новому управляти зростаючими економічними масштабами. Потужно розвивалася Радянська Україна. Розвивалася і економіка Кременчука - місто зростало чисельно, інтенсивно велося житлове і соціально-культурне будівництво. У Крюкові розросталася багатотисячна Раківка.

Масштаби управління зростали і ускладнювалися. Виникла об'єктивна потреба створення районів у містах середньої величини.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 3 березня 1975 року № 3568-УШ в місті було утворено два райони - Крюківський та Автозаводський. Крюківський район має особливе географічне розташування - Дніпро розділив його територію на лівобережну та правобережну частини.

До складу Крюківського району протягом двох років відносилося і місто Комсомольськ, яке в червні 1977 року рішенням Президії Верховної Ради УРСР стало окремим містом обласного підпорядкування.

Перш ніж сформувалися виконавчі органи Крюківського району, на районній партійній конференції 22 березня 1975 року була створена районна партійна організація, яка налічувала 8483 комуністів.

Крюківський райком партії був обраний у складі 61 члена і 17 кандидатів. Першим секретарем районного комітету КПУ комуністи обрали Миколу Антоновича Обревка.

У квітні була створена і районна комсомольська організація, першим секретарем якої стала Данилейко Віра Миколаївна.

26 березня 1975 року виконавчий комітет Кременчуцької міської Ради народних депутатів прийняв рішення "Про утворення виборчих округів по виборах до Автозаводської та Крюківської районних Рад депутатів трудящих".

Вибори у Крюківську районну Раду депутатів трудящих відбулися 15 червня 1975 року.

Перша сесія Крюківської районної ради 20 червня 1975 року визнала повноваження всіх обраних 222 депутатів та сформований виконавчий орган.

Головою райвиконкому обрано Некраша Миколу Івановича, заступником - Требу Тамару Михайлівну, секретарем - Череп'яного Андрія Олександровича.

За роки існування район знаходився у вирі всіх справ нашого міста і країни. На двох берегах Дніпра площа району займає більше 3355 гектарів, з яких 65% площі під забудовою.

В районі 147 вулиць, 121 провулок, 21 проїзд, 27 тупиків. Житловий фонд

району складає більше 500 багатоповерхівок та майже 9 тисяч будинків приватного сектору.

По обидві сторони Дніпра Крюківського району мальовничо розкинулись зелені масиви, вони займають майже 1200 гектарів землі. Постійно під увагою районної влади 4 парки та 10 скверів. Їх щороку поповнюють новими насадженнями. Лише в останні кілька років в районі закладено нові зелені масиви — парк «Юність», сквери «Крюківський», «Привокзальний», сквер на честь 100 річчя Івана Приходька та сквер «Березовий гай», закладений спільно з заводом Кредмаш до його 140 річниці заснування. Статус пам'ятника природи місцевого значення має Міський сад.

Крюківський район має потужний багатовекторний економічний потенціал. На території району функціонує 18 великих промислових підприємств, 10 будівельних організацій, 20 підприємств транспорту та зв'язку, серед яких знакові об'єкти для міста: залізничний вузол, два залізничні вокзали, річковий порт, автостанція, центр електрозв'язку.

Основною продукцією підприємств району є вантажні та пасажирські вагони, залізничні цистерни, вагони метро, фронтальні навантажувачі, автогрейдери, контейнери, ескалатори, сталеве литво, асфальтозмішувачі, цистерни на автомобільному ходу, спеціальні дорожні машини, легкові та вантажні автомобілі, збірний залізобетон, нерудні матеріали, кондитерські, хлібобулочні, столярні вироби та інша продукція.

Візитною карткою Крюківського району є відомі в Україні та за її межами великі промислові підприємства.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» - один з найбільших і найстаріших виробників транспортних засобів, в першу чергу залізничного рухомого складу в Україні. 140-річний досвід крюківських вагонобудівників об'єднав в собі краще, що було досягнуто в минулому, з можливостями і досягненнями сьогодення. Це підприємство, є єдиним в Україні, де освоєно серійний випуск пасажирських вагонів та вагонів для метрополітену. Підприємство постійно удосконалює свою роботу, розширює не тільки номенклатуру та кількість виробленої продукції, а й напрямки виробництва. Завод має багату трудову історію, сьогодні це багатопрофільне підприємство з повним циклом є центром розробки найбільш сучасних технологій, завдяки чому займає провідні позиції не тільки на Україні, але й далеко за її межами. Керують великим підприємством голова спостережної ради Володимир Іванович Приходько, спадкоємець династії Приходько та голова правління Хворост Євген Федорович. Одним із кращих підприємство стало і завдяки Івану Митрофановичу Приходько, який відбудував завод після Великої Вітчизняної війни.

ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» є потужним підприємством України. Його історія починається з 1870 року, коли майстерні на околиці Кременчука були об'єднані в невеличке підприємство з випуску нескладної сільськогосподарської техніки. Нова сторінка історії підприємства була відкрита у 1930 році, коли завод почав випускати дорожні машини, катки, цистерни тощо. Після успішного освоєння виробництва асфальтозмішувальних установок ця продукція стала основною для підприємства. На Кредмаші втілюється програма технічного переозброєння виробництва, впроваджуються нові технології, обладнання, матеріали, все це дозволяє піднести якість продукції на рівень загальноприйнятих міжнародних стандартів. Високий авторитет техніки ВАТ "Кредмаш" і її затребуваність у споживача означає стабільність, гарні перспективи для подальшого розвитку і вдосконалення.

ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» є підприємством сучасного виробництва України з виготовлення сталевого литва для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів. Завод також виробляє широкий асортимент сталевого й чавунного литва різних конфігурацій за індивідуальними кресленнями замовників, що не під силу більшості аналогічних підприємств. Здобули ключові позиції на як на українському так і на світовому ринках. Підтримувати стабільну якість продукції вдається за рахунок функціонування на підприємстві системи менеджменту якості, яка сертифікована згідно національних та міжнародних стандартів. Голова правління заводу - Дмитро Олексійович Черненко.

ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод» – сучасне підприємство, його головними напрямками діяльності є організація складання автомобілів з вузлів, агрегатів і запасних частин, виконання передпродажної підготовки, гарантійного і технічного обслуговування автомобілів та здійснення інших видів діяльності. За короткий час підприємство стало одним потужних вітчизняних автоскладальних заводів, його продукція користується попитом на Україні та за кордоном. Керівник підприємства виконавчий директор - Микола Костянтинович Черниш.

Крюківське кар’єроуправління СТГО «Південна залізниця» розробляє Крюківське родовище гранітів Українського кристалічного масиву, корисними копалинами якого є сірі і рожеві граніти. З вказаної сировини виробляється щебінь для колійних робіт та щебінь для будівельних робіт. Сьогодні Крюківське кар’єроуправління - це сучасне, динамічно працююче підприємство, продукцію якого знають на території України та Росії. Підприємство має стабільні фінансово-економічні показники в роботі, постійно вдосконалює форми, методи праці, вводяться новітні технології. Успішно керує підприємством депутат Крюківської районної ради, директор Анатолій Михайлович Ромашко.

В районі також багато інших підприємств різних галузей, кожен з них вносить свій вклад в соціально-економічний розвиток району і міста: ЗАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика", ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат», ВАТ «Кременчуцький річковий порт», КП «Житлобуд», ЗАТ «Крюківбудтехмонтаж» та інші.

Поруч розвиваються молоді перспективні підприємства різних форм власності - приватне підприємство Лукас, підприємство по виготовленню меблів Пластбуд, ТОВ ММТ («Бджілка»), ТОВ «Приринкова площа», ТОВ Кременчуцька торгова гільдія, ПП «Меандр» та інші.

Широко розвинена мережа торгово-побутових закладів. Послуги населенню надають 255 торгових магазинів, салонів та кафе-барів, 102 кіоски та павільйони, 5 ринків, 16 перукарень, 10 стоматологічних кабінетів та 13 аптек. У районі діє 4 стаціонарних, 8 амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів.

Наука та освіта включає Український державний науково-дослідний інститут вагонобудування, державний проектний інститут "Міськбудпроект", університет економіки та нових технологій, Кременчуцький технікум КДПУ, технікум залізничного транспорту, три професійно-технічні училища, 12 загальноосвітніх та 14 дошкільних навчальних закладів, 2 школи-інтернати, станцію юних техніків та дитячо-юнацька спортивна школа №1.

За 36 років в районі вдалося вирішити багато проблем. Знайшла своє втілення в життя програма «Окраїна», завдяки чому значно змінилася віддалена від центру зовнішність району. Вдалося забезпечити населення питною водою, теплом, газом, покращити стан доріг, задовольнити потребу в школах, дитсадках, торгово-побутових та медичних закладах.

Збудовано нові мікрорайони на Раківці, по вулиці Сербіченка, 50 років СРСР, Мічуріна, в центральній частині міста, побудовано 6 дитячих садків, дві середніх школи №№ 1 та 6, приміщення допоміжної школи-інтернату.

Розвивалася база медичного обслуговування населення. В районі побудовано новий корпус пологового будинку, поліклініка другої міської лікарні, відкрита стоматполіклініка на набережній Лейтенанта Дніпрова, за ініціативою Крюківської влади 7 років тому відкрито один з кращих в Україні і на сьогодні єдиний в області центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

З'явились ряд важливих для району об'єктів комунальної сфери. Для покращення забезпечення питною водою населення Крюкова побудовано дюкер через річку Дніпро. Протягом 2004-2005 років введено в дію резервуар питної води ємкістю 5 тисяч кубометрів на Демурівському водозаборі, на цьому ж водозаборі введено в експлуатацію 10 додаткових свердловин, водовід від дюкеру по набережній лейтенанта Дніпрова, водогін від дюкера через Дніпро до діючих водних мереж по вулиці Мічуріна, водоводи по вулицях Республіканській, Щорса, Макаренка, Кузнєчній, Тімірязєва, Художній, Насосній, провулках Літературному, К.Лібкнехта та інших. Така масштабна робота дала значно покращити забезпечення населення району питною водою.

Розширилась мережа газопроводів. Побудовані нові газові котельні на першому та третьому Занасипу, в Крюкові в кварталах 17 та 620, реконструйована ТЕЦ вагонобудівного заводу. Газифіковано житлові будинки в мікрорайоні Кострома, побудована ділянка газопроводу від 2-ої міської лікарні до вулиці Художньої, газопровід по набережній лейтенанта Дніпрова та інші, зараз ведеться перекладка газопроводу по вулиці Республіканській.

Це лише основні об'єкти, будівництво яких дозволило значно покращити ситуацію із забезпеченням населення теплом, гарячою та питною водою, газом.

Багато уваги приділялось будівництву нових та утриманню в належному стані існуючих доріг. Щорічно проводиться ямковий ремонт центральних доріг з твердим покриттям, грейдування і підсипка доріг з ґрунтовим покриттям, яких в районі близько 180 км. Побудовані та реконструйовані дороги з твердим покриттям на вулицях Кіровоградській, Олександрійській, Дзержинського, Котлова, І.Приходька, Ярмарковій, Республіканській, Жовтневій, Дем’яна Бєдного, Пролетарській, Халаменюка, 60 років Жовтня, Художній, Насосній та багатьох інших.

Зростав район, зростали і відповідальні та важливі для людей району напрямки роботи Крюківської влади. Зараз районна рада та виконавчий комітет працюють майже за 100 напрямками. За кожним з них - конкретні справи для покращення життя крюків'ян.

За 36 років спільно вирішували соціальні, економічні і побутові питання більше 2 тисяч народних обранців. На сьогодні підприємства і організації району очолюють досвідчені керівники, за ними стоять професійні трудові колективи.

Головним у своїй праці районна влада вважає збереження і примноження здобутків минулого та сьогодення, а Крюківський район має гарні перспективи і великий потенціал подальшого розвитку інфраструктури, економіки, культури.

Попереду у районної влади ще багато планів та проектів, адже кожен з нас мріє жити в зеленому і затишному місті, мати чисті ріки та повітря, впевнено дивитись в майбутнє. І саме праця людей продовжить добрі традиції району, зробить власні життя, власну державу щасливою та процвітаючою.

Календар
«    Січень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Фотоальбом
Переглянути фото
Відеогалерея
Переглянути відео
Опитування

Як ви дізнались про наш сайт?

Від знайомих
З реклами
З преси
З пошукових систем
Інше
Авторизація


    Реєстрація   Забули пароль?